kallisto_kyiv

Вчора чоловік сказав мені, що я не вмію готувати їсти. Ну я на собі вже хрест поставила, нащо жити, якщо виявилось, що я не вмію готувати їсти, хоч я все життя думала, що вмію.

Але я не про це хочу сказати, а хочу спитати от що. Почали обговорювати, що ж я не так роблю, і виявилося, що я "не вмію" варити борщ. Причому рецепт, який готує моя мама, її мама і всі мої знайомі жінки, і який я вважаю єдиним правильним варіантом, я не знайшла ні в одному рецепті з інету.

Як готую борщ я, а також моя мама, бабуся, всі тьоті і т.д.

Вариться м"ясний бульйон, якщо буде квасоля, вона, заздалегідь замочена, кладеться і вариться до напівготовності. Якщо квасолі немає / не планується / не замочили, цей крок пропускається. Після знімання піни з бульйона туди кладеться почищена ціла морквина і буряк. І варяться до напівготовності, а потім виймаються. Далі закидається картопля і капуста. Поки вони варяться, морква і буряк трохи охолоджуються, а потім труться на терці і в момент майже-готовності-картоплі-і-капусти кладуться в каструлю. За бажанням можна обсмажити цибулю і сало і зробити зажарку, але я роблю це рідко, бо я не любитель сильно жирних страв. Подається борщ зі сметаною, до нього ще класно смакує чорний (український) хліб, сало і часник.

Паша ж сильно наполягає на тому, що так, як я варю, неправильно і несмачно, бо моркву, буряк треба терти на терці, цибулю дрібно порізати, і це все смажити на сковорідці, м"ясо витягнути, дрібно порізати і теж смажити там же, а потім це все бахнути в борщ і типу буде нормальний борщ. Для мене це взагалі повний нонсенс, бо смажені овочі дадуть жирову плівку на поверхні борщу, смажені овочі це не так здорОво, як варені, всі овочі будуть одного кольору, і що найгірше, борщ вийде жирним. Паша якось варив по своєму рецепту, так жиру було на палець, і борщ стояв два тижні, його ніхто не їв - я жирне не їм, а він не їсть рідке.

А як ви готуєте червоний борщ? Цікаво, чи ще хтось готує по нашому з мамою і бабусею рецепту чи ми одні такі динозаври?

М. Рильський

Запахла осінь в'ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, -
І свіжі айстри над піском рум'яним
Зоріють за одчиненим вікном.

У травах коник, як зелений гном,
На скрипку грає. І пощо весна нам,
Коли ми тихі та дозрілі станем
І вкриє мудрість голову сріблом?

Бери сакви, і рідний дім покинь,
І пий холодну, мовчазну глибінь
На взліссях, де медово спіють дині!

Учися чистоти і простоти
І, стоптуючи килим золотий,
Забудь по вежі темної гордині.

1925

І чудовий переклад М.Зерова

Запахла осень вялым табаком,
И яблоками, и сквозным туманом,
И вот уж астры над песком румяным
Зареют за распахнутым окном.

Кузнечик в травах, как зеленый гном,
Пилит на скрипке. И зачем весна нам,
Когда мы вдумчивы и тихи станем,
И мудрость нас покроет серебром?

Бери суму и дом родной покинь,
И пей глубокую немеющую синь
На склонах, где медово спеют дыни.

К простой земле склони с любовью взор,
И, золотой листвы топча ковер,
Забудь о башнях сумрачной гордыни.

У мене колись була книжка про розстріляне відродження, і там був цей вірш.

Прокидаюся зранку, беру ноут, відкриваю, а там таке :)



В суботу у Пашки був бій. Їздила з ним. Уважно за всім спостерігала. Паша звісно ж переміг. Ужасних мордобоїв як на фріфайті, на який я ходила під час революції, не було. Пару разів носи розбили. Було 29 пар. Паша виступав у 22-й. Поки він бився, трохи хвилювалась за нього, трохи за результат бою, хоча знала, що він переможе. Але за нього не сильно хвилювалась, бо він же ходить на бокс тричі на тиждень і кожен раз йому можуть розбити ніс чи ще щось подібне зробити. Каже на днях: минулого року на боксі мені ребро тріснули. Оце сюрприз був. Не думала, що бокс може таким боком повернутись. Але вовків боятись - в ліс не ходити. Привезли додому статуетку і грамоту.

Були в ресторанчику Йолки-Палки (Ёлки-Палки) в Новогірєєво. Паша був неголодний, їла в основному я, а Паша умільонно мене пічкав. Я зжерла стільки, що зараз не можу уявити, як це все в мене помістилось. Але апетит у мене зараз хоч і непостійний, але коли приходить, тоді ховайся. Я їла суп з білими грибами, телячу печінку з пюре, грецький салат, млинці з м"ясом і оладки з джемом і запивала це все брусничним морсом. Млинці і салат підступно замовив Паша, щоб мене ними напічкати :) Дуже зачотний заклад. Розторопні толкові офіціанти, гарна обстановка і дуже смачна їжа. Ставлю зачот і кажу, що ходити туди можна і треба.

Вчора подивились "Жулі і Джулія". Там, де Меріл Стріп грає. Яка ж вона кльова! По результатам фільму мені хочеться: жовтого кота в смужки (живого), кольорові тарілки, комодик-сервантик на кухню, полуниці, шоколадний торт і червоне сухе вино.

І ще. У мене найкращий чоловік в світі :)

Любі друзі, дякую всім, хто відгукнувся в попередньому пості про візитки. Я не коментувала ваші коменти, але врахувала зауваження і побажання.

Олежка modul_z намалював кілька варіантів, але саме цей припав мені до душі, і я вам хвастаюсь ним. Візитки будуть ще трохи доопрацьовані, Олег обіцяв на основі цього варіанту зробити ще парочку варіацій на тему, текст буде відтипографлений, вписані правильні контактні дані, але загальне уявлення вже скласти можна.

Розкажіть свої враження. Сподобалось чи ні? По кліку відкриється великий варіант.

Ми ходили в аквапарк. Як я не відмазувалась і не відморожувалась, все ж довелося іти в аквапарк.

( Кат )

С недавних пор я живу в Южном Кучино, г. Железнодорожный, Московская область.

Продолжаю работу репетитором. Поэтому если вы хотите выучить / продолжить изучать / углубить знания по немецкому языку, то вам -- ко мне.

Я предлагаю индивидуальные и групповые занятия по немецкому языку для детей и взрослых.

Детям помогу начать с интересом и в игровой форме изучать язык, углубить знания, справиться со школьными домашними заданиями и сочинениями.
Школьникам и ученикам старших классов помогу усвоить школьную программу и подготовиться к ЕГЭ.
Студентам помогу подтянуть или начать изучать немецкий язык для успешной сдачи зачетов и экзаменов, а также чтобы общение с иностранными друзьями было более полным и насыщенным.
Взрослым помогу начать изучать немецкий, актуализировать и углубить уже имеющиеся знания.
Во время обучения используются актуальные разработки немецких методистов, лучшие немецкие учебники, активным инструментом является компьютер.

Методика преподавания подбирается индивидуально под каждого студента с учетом цели изучения языка, интересов, характера, пожеланий самого студента. Опыт работы репетитором 4 года, образование: КНУ им. Тараса Шевченко.

Живу в Южном Кучино, г. Железнодорожный. Ездить могу в Северное Кучино, в Балашиху, в Железнодорожный.

Стоимость одного занятия от 800 руб. для индивидуального занятия и от 700 для группового, но в любом случае, сумма всегда обсуждается.

Мои контакты:
тел.: +7-926-400-98-02
ася: 168966087
e-mail: evgenka.k@gmail.com

І раз я вже відкрила семаджик, покажу ще вишивки.

Пауелла поки що відклала, хочу для нього широку прямокутну рамку, або навіть станок. Але поки що не до цього, тому його згорнула, а на підпопні п"яльця натягнула Кафе біля моря, Дім, яке починала ще минулого року на морі, вишила 400 хрестиків, і відклала. Тепер воно мені дуже добре пішло, вишивка виходить дуже тепла і сонячна. Часу зараз багато є, тому і вишивається досить швидко. Вишиваю його під Метро 2033 (слухаю перед Метро 2034, щоб відновити в пам"яті події книги).

Ось що має вийти (фотка з дєвічніка)


Ось що вже є:

Любі друзі

Я збираюся замовити візитку і хочу порадитися з вами.

Уявіть, що вам в руки потрапила візитка репетитора. На ній щось написано, що чіпляє вас настільки, що візитку ви залишаєте і рано чи пізно дзвоните / пишете на вказані на ній контакти. Яка інформація на візитці репетитора була би для вас важливою / корисною? Контакти: телефон, аська, гуглток? Що із цього? Які ще контакти? Чи потрібне вказання якоїсь додаткової інформації? Ціни?

Останні два дні такий настрій меланхолійний. Хочеться спати, торкатись ніжно і відчувати торкання, відчувати навколишній світ шкірою, повільно і глибоко кохатись, посміхатись, пити теплий чай і не думати ні про що.

Троянди, які Паша подарував мені вже більше двох тижнів тому, стоять досі, і пустили нові листочки. Правду кажуть, що коханя творить дива.

Поки що це не кішка, яку я дуже хочу, і навіть не собака, яку я не дуже хочу, але і не сильно проти.

У нас завівся метелик. Павичевее око називається. Красивий такий. Кілька днів у нас уже живе. Навіть вже не пам"ятаю, де я його взяла. Десь в квартирі знайшовся, і було холодно, і він видно десь примерз (для тих, хто не знає: у комах не кров, а спеціальна рідина, і вона при низькій температурі застигає, так що комаха не може рухатись і впадає в заціпеніння). І вдень, коли стає тепло, він відмерз і почав літати. Я його знайшла і давай з ним возитись. Нагодувала цукровим сиропом, посадила на палець і віднесла в кімнату, де стоять вазони, щоб він там тусувався.

І вже днів шість я з ним живу. Вдень він літає біля вікна, але коли я саджаю його на палець, відкриваю кватирку і пропоную йому летіти, він не летить. Чи мерзнути починає, чи що? Але так б"ється об вікно, що вже всі крила собі оббив по краям. Цукровий сироп більше пити не хоче. А п"є він так: у метеликів є такий хоботок, вони його витягають і п"ють ним квітковий нектар. Що він їсть зараз, я не знаю, але сьогодні я їла шоколадку і мій метелик ним зацікавився. А ще більше зацікавився, коли я розтерла в пальцях шматочок шоколаду. Облизував хоботком пальці хвилин мабуть 5. Не знаю, наївся він чи ні, хочеться вірити, що наївся.

Беру його на палець, ходжу з ним туди-сюди. У них виявляється крила волохаті. І спина волохата. І малюнок на спинці дуже красивий. А малюнок на нижній частині крила схожий на стару деревину, щоб їх було непомітно в сараях і на горищах, де вони зимують. Може хто знає, чим доступним вдома їх ще можна погодувати?

Ось який він гарний (на фото не мій метелик, а такий, як у мене)

Дивилися з Пашкою Стиляг в суботу. Потім всю неділю обговорювали фільм і вчинки головних героїв. Чому Поліна, знаючи, що завагітніла від іншого чоловіка, все-таки залишилася з Мелом, чому Мелу не вистачило мужності і терпіння визнати дитину, яку народила жінка, яку він кохає. Як Поліна після того, що вона зробила, могла залишатися з Мелом і дивитися йому в очі. Моя думка така, що в житті буває різне, але якби я була в тих умовах на місці Поліни, я би не змогла бути з Мелом ні дня. Знаючи, що я зробила недостойний вчинок. А Мел, раз не відпустив її, повинен був би прийняти її і цю не свою дитину. А Поліна йому зразу сказала, що це не його дитина, і хай потім не каже, що його не попереджали. Винні вони обоє, затягнули і не вирішили ситуацію одразу, а потім всі страждають. У Пашки позиція ще різкіша. Довго так говорили на цю тему, цілий ранок.

Треба ще подивитись Нотр дам де Парі і пообговорювати Фролло, Феба і Квазімодо. Там така багата гама вчинків, емоцій і характерів, що поговорити точно буде про що.

Я так рада, що можу обгворити з ним навіть такі, здавалося б, незначні речі. Це так важливо, що я можу поділитися з ним своїми думками і почути його думки про це у відповідь.

Снилося на днях.
Ішли ми з братом повз кіоск з морозивом "Ласунка". І вирішили поїсти морозива. Я вибрала бананове і попросила обмакнути в шоколадну глазур. І ми з братом починаємо прирікатись на тему, хто ж заплатить за морозиво. І вже наче вирішили, і тільки я подумала простягнути руку і взяти морозиво, моє смачне бананове морозиво в шоколадній глазурі, в хрусткому вафельному конусі, яке зверху таке шоколадне і гостреньке, і відкушуєш вершечок глазурі, яка вже встигла застигнути на морозиві, і висмокчуєш морозиво через цю маленьку дірочку, а потім кусаєш глазур ще раз. Так от, тільки я хотіла взяти моє смачне бананове морозиво, ДЗВОНИТЬ БУДИЛЬНИК. І я прокидаюся з повним ротом слини і без ніякого морозива. Ну як далі жити після цього? :)) с

+7 926 400 98 02
Мій новий мобільний номер